Коли нашому Его щось загрожує, ми моментально переходимо у режим гіперзахисту і починаємо виправдовуватися та нападати.

Нам важко визнавати власні помилки і це нормально. Не добре і не погано — факт. Мозок не любить визнавати власну неспроможність чи промах. Він завжди має бути правим — так він спокійний, що забезпечить нам виживання